Управління
у справах
іноземців

У зв’язку з російською збройною агресією проти України громадяни, які тікають з країни, отримали тимчасовий захист, а також допомогу відповідно до закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни» від 12 березня 2022 року. Це забезпечує легальність їхнього перебування, а також, зокрема, доступ до ринку праці. У зв’язку з війною, що триває, громадян України, як правило, не зобов’язують повертатися, якщо вони не становлять загрози для безпеки держави або громадського порядку.

Незважаючи на впровадження всіх цих спеціальних правових рішень, від початку російської агресії проти України спостерігається зростання кількості заяв про надання міжнародного захисту (статусу біженця або додаткового захисту), поданих громадянами України. Через це збільшується час розгляду заяв. На даний момент орієнтовний час розгляду справи становить приблизно 15 місяців.

Спостереження та обставини подання заяв свідчать про те, що значна частина заявників використовує провадження про надання міжнародного захисту як швидкий спосіб легалізації свого перебування. Також можна помітити тривожну активність деяких посередників, які переконують, що це найкращий спосіб легалізації перебування в Польщі. Це явище слід розглядати як зловживання чинною в Республіці Польща системою міжнародного захисту, що у разі відмови у наданні захисту це може вплинути на легальність перебування, а також навіть призвести до необхідності розгляду питання про зобов’язання повернутися до країни походження.

Переважна більшість заявників посилається на побоювання, що випливають із тих же обставин, які стали причиною через які уже запроваджено рішення, що забезпечують їм відповідний захист і допомогу. У зв’язку з цим такі заяви слід розглядати як такі, що не спрямовані на реалізацію потреби у наданні заявникам захисту.  

Крім того, подання заяви про надання міжнародного захисту призводить до втрати пільг, передбачених у рамках тимчасового захисту, передачі проїзного документа на зберігання, обмеження на виїзд за межі Польщі під час розгляду справи, а найголовніше – у разі відмови в наданні захисту – може ускладнити подальше перебування іноземця в Польщі.

Значну частину заявників становлять чоловіки, які побоюються війни як такої та мобілізації на території України. Варто підкреслити, що страх мобілізації та виконання інших громадянських обов’язків, як правило, не є підставою для надання статусу біженця або додаткового захисту.

Заяви про надання міжнародного захисту розглядаються індивідуально на основі актуальної інформації щодо безпекової ситуації на всій території України та в окремих її областях, заходів української влади щодо протидії наслідкам війни для цивільного населення, а також можливостей користування громадянськими правами, пересування та доступу до державних послуг.

Аналіз інформації щодо території України свідчить про те, що частина її областей добре захищена від наслідків війни, усі державні служби функціонують, розвинена сфера послуг і торгівлі, належно працює транспорт, існує свобода пересування та можливість самостійно обирати місце проживання в межах країни.

З огляду на вищезазначене, кожне провадження щодо надання міжнародного захисту, у тому числі щодо громадян України, проводиться з метою перевірки того, чи заявник має конкретні, індивідуальні та об’єктивно обґрунтовані побоювання щодо повернення до країни походження через загрозу переслідувань або через реальний і безпосередній ризик зазнати серйозної шкоди. Усі іноземці, які звертаються за наданням міжнародного захисту, проходитимуть співбесіду в Управлінні у справах іноземців, під час якої вони будуть зобов’язані детально пояснити причини подання заяви.