Наслідки підписання заяви про надання дозволу на проживання в Модулі обслуговування справ особою, яка не має на це повноважень
04.05.2026
Повідомляємо про наслідки підписання заяви про надання дозволу на проживання на порталі Модуль обслуговування справ (MOS) особою, яка не має на це повноважень.
Управління у справах іноземців нагадує, що чинні з 27 квітня 2026 року положення законодавства [i] передбачають, що заява про надання дозволу на тимчасове проживання, заява про надання дозволу на постійне проживання, а також заява про надання дозволу на проживання довгострокового резидента Європейського Союзу, подана в електронній формі за допомогою формуляра, доступного в Модулі обслуговування справ (MOS), повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом або довіреним підписом виключно іноземцем, який є заявником, або – у випадках, коли ця особа не має повної цивільної дієздатності – відповідним законним представником (батьком, опікуном, куратором). Положення законодавства не передбачають можливості, щоб заява була підписана на порталі Модуль обслуговування справ (MOS) будь-якою іншою особою, у тому числі особою, якій заявник надав довіреність на вчинення дій у провадженні, яке має бути ініційоване цією заявою. Положення законодавства [ii] визначають підписання заяви в електронній формі належним підписом уповноваженою особою як умову визнання заяви поданою.
Підписання на порталі Модуль обслуговування справ (MOS) формуляра заяви про надання дозволу на проживання особою, відмінною від самого заявника, і щодо якої можна однозначно встановити, що вона не може виступати як законний представник цього іноземця, призведе до того, що заява не може бути визнана поданою. У правовому значенні це буде заява, яка не існує в правовому розумінні, яка не спричиняє жодних правових наслідків для іноземця, якого вона мала стосуватися, і не підлягає доповненню. У такому випадку воєвода не буде вимагати усунення недоліків заяви шляхом її підписання уповноваженою особою [iii], а обмежиться повідомленням іноземця, якого заява мала стосуватися, що вона не може бути визнана поданою, а отже є заявою, яка не існує в правовому розумінні.
Управління у справах іноземців одночасно нагадує, що подання до воєводи заяви про надання дозволу на тимчасове проживання [iv], заяви про надання дозволу на постійне проживання, а також заяви про надання дозволу на проживання довгострокового резидента Європейського Союзу з 27 квітня 2026 року можливе виключно в електронній формі через портал Модуль обслуговування справ (MOS). Подання заяви без дотримання цих вимог призведе до залишення її воєводою без розгляду без вимоги усунути її недоліки [v].
[i] ст. 106d ч. 3, ст. 203d ч. 3 та ст. 219d ч. 3 Закону від 12 грудня 2013 р. «Про іноземців» (Вісник законів від 2025 р., поз. 1079, зі змінами і доповненнями);
[ii] ст. 106d ч. 6 п. 1, ст. 203d ч. 5 п. 1 та ст. 219d ч. 5 п. 1 Закону від 12 грудня 2013 р. «Про іноземців»;
[iii] у цьому випадку не застосовуватиметься положення ст. 64 § 2 Закону від 14 червня 1960 р. — «Кодекс адміністративного провадження» (Вісник законів від 2025 р., поз. 1691);
[iv] за винятком випадків, коли заяву про надання дозволу на тимчасове проживання подає від імені іноземця член роз'єднаної сім'ї у розумінні ст. 3 п. 2а Закону від 12 грудня 2013 р. «Про іноземців» або приймаюча сторона у розумінні ст. 3 п. 5b цього Закону;
[v] на підставі ст. 106c ч. 5, ст. 203c ч. 5 та ст. 219c ч. 3 Закону від 12 грудня 2013 р. «Про іноземців».