Польща в Україні

Творці конституції, зачерпнувши натхнення у політичній думці й філософії європейського просвітництва та в американській конституції, ухваленій у 1787 році, вважали, що влада повинна служити для добра усього народу, а не тільки інтересам привілейованих верств. Конституція спочатку мала запровадити низку реформ, спрямованих на посилення держави. Кроки, які покладалися задля захисту Польщі від її сусідів, звідки йшла загроза, становлять і сьогодні приклад відповідальності свідомих представників суспільної еліти. Остаточний розподіл Польщі у 1795 році між Австрією, Пруссією і Росією призвів до втрати польської незалежності. Співтворці Конституції 3 Травня – Ігнаций Потоцкі і Гуго Коллонтай, через певний час оцінили, що конституція була „останньою волею та заповітом згасаючої Вітчизни”.

Святкування традиції Конституції 3 Травня було заборонено у часи, коли Польща була під загарбниками. Після відновлення польської незалежності після Першої світової війни річницю Конституції 3 Травня визнано у 1919 році Національним святом. Під час німецької і совєтської окупації свято Конституції 3 Травня також було заборонено. Комуністична влада у Варшаві після Другої світової війни намагалася ліквідувати святкування третього травня у зв’язку з тим, що ця традиція асоціювалася із незалежністю Польщі та мала національно-католицький характер. На протиставлення цьому пропагандистський наголос робився на Свято Праці. Впродовж десятиліть не було державних урочистостей, пов’язаних із річницею Конституції 3 Травня, а усі спроби вшанувати це свято закінчувалися для людей, як правило, затриманнями та презирством. У 1990 році, після падіння комунізму і повернення суверенітету Польщі, передвоєнна традиція відродилася і знову 3 травня було проголошено Національним святом Республіки Польща.

 

Бюро прес-секретаря

Міністерство закордонних справ

 

Конституція 3 Травня – картина Яна Матейка (1838–1893).