In order to ensure the highest quality of our services, we use small files called cookies. When using our website, the cookie files are downloaded onto your device. You can change the settings of your browser at any time. In addition, your use of our website is tantamount to your consent to the processing of your personal data provided by electronic means.
назад

#День війни - українське вбивство польських жителів села Паросля - початок геноциду на Волині

09.02.2021

В 78-у річницю злочину в Парослі пропонуємо прочитати статтю «Українське вбивство польських жителів села Паросля - початок геноциду на Волині», яка була опублікована на сайті Музею Другої світової війни y Гданську.

`

#День війни - українське вбивство польських жителів села Паросля - початок геноциду на Волині

9 лютого 1943 року сотня Української повстанської армії (УПА) під командуванням Григорія Перегіняка, псевдонім Довбешка-Коробка, вбила польське населення в селі Паросля Сарненського повіту Волинського воєводствa. Цей злочин вважається початком різанини на Волині - геноциду поляків, скоєного українцями під час Другої світової війни. 

Вранці 9 лютого 1943 р. члени сотні УПА обманом, прикидаючись радянськими партизанами, вимагали від беззахисних поляків їжу. У другій половині дня люди Перегіняка закінчили частування і оголосили мешканцям, що незабаром вони поїдуть, але у них можуть бути неприємності. До села наближався німецький підрозділ, який карав їх за допомогу радянським партизанам. Тож українські націоналісти наказали жителям села лягти на землю та дозволити зв’язати їх, щоб все було схоже на пограбування. Однак прибулих викрила мова, якою вони користувались - це була не російська, а українська мова, яку добре знали поляки з Волині. Їх також відрізняла форма та озброєння. Багато жителів чинили опір та не хотіли виконувати наказ. 

Після зв’язування мешканців почалося систематичне вбивство із застосуванням ножів та сокир. Українці вбили 149-173 людини, в тому числі дітей та немовлят. Напад пережили лише 12 людей (за іншими даними - 8) - переважно діти, які були сильно поранені. Деякі з них залишалися інвалідами до кінця свого життя. Ідентичність винних у нападі підтверджує розповідь Вітольда Колодинського, 12-річного хлопчика на той час, який вижив, попри те, що його вдарили сокирою по голові та зламали череп. 

Наступного дня жахливе відкриття зробив один із жителів сусіднього села - Видимер, який приїхав до Паросля на домовлену зустріч із другом. По дорозі він також зустрів важко поранену молоду жінку, якій вдалося пережити різанину. Поляки із сусіднього села у супроводі невеликого німецького формування поховали вбитих у спільній могилі, над якою був побудований курган. 

Через кілька місяців після цих подій село було спалено та зруйновано українцями (липень 1943 р.). Наразі міста не існує, а на місці поховання знаходиться меморіальна дошка.

Детальніше про український геноцид проти поляків: W. Siemaszko, E. Siemaszko, «Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia, 1939-1945», т. 1-2, Варшава 2000 та G. Motyka, «Ukraińska partyzantka 1942-1960», Варшава, 2006.

Джерело:

https://muzeum1939.pl/wojenny-dzien-ukrainski-mord-na-polskich-mieszkancach-wsi-parosla-poczatek-ludobojstwa-na-wolyniu/aktualnosci/4114.html

{"register":{"columns":[]}}