Польща в Україні

Тест на європейську солідарність

Міжнародна політика і нинішня ситуація на Сході вилікували нас від ілюзії, що мир і демократія даються раз і назавжди. У безпосередній близькості ЄС та НАТО є країни, які застосовують умисне насильство щодо своїх сусідів та власного суспільства. Список засобів для здійснення цього насильства трвожно довгий: політично вмотивовані вбивства опозиційних журналістів та дисидентів, втручання у виборчі процеси, спроби державного перевороту, підживлення регіональних конфліктів (наприклад, Нагірний Карабах) або навіть жорстока військова агресія (Грузія в 2008 р., Україна в 2014 р.) ).

В кожній з цих дій ми бачимо спільний знаменник - Росію. Для неї єдиним аргументом є аргумент сили: насильство, залякування та репресії. Парадоксально, ці дії можуть означати слабкість і страх перед власним суспільством, яке колись вимагатиме, як і зараз Білорусь, виборчого права.

Зона поширення репресій та постійного насильства

Ці напади відбуваються на наших очах і все частіше в наших країнах. Вбивство Олександра Литвиненка у Великобританії в 2006 році, страта Анни Політковської, розстріл Бориса Нємцова в Москві в 2015 році, спроба хімічної атаки на Сергія Скрипаля в 2018 році, атака в берлінському парку Тіргартен в 2019 році і, нарешті, спроба вбивства Олександра Навального. Це найвідоміші, але не єдині приклади того, як Кремль поводиться зі своїми опонентами. Абсолютна влада і відсутність критики, ось що важливо. Ті, декілька людей, які не погоджуються на це і відверто протестуюь, втрачають своє здоров’я і навіть життя за свою непокірність.

Для чого це? Росія не стримується від неоімперських спроб, що ведуть до нестабільної міжнародної ситуації та конфліктів. Вона веде постійну гібридно-інформаційну війну, спрямовану як на окремих людей, так і на цілі країни. Захід нарешті повинен з нею розібратися відповідально. Недостатньо визнати, що західна демократія та свобода слова не є цілком прийнятними для Росії. Після цього слід зробити висновки щодо політичного, економічного та енергетичного співробітництва з Москвою.

Неможливо вести конструктивний діалог із країною, яка порушує міжнародні стандарти та законодавство, не тільки вдома, а й у країнах ЄС та НАТО. Ця загроза залишиться з нами до тих пір, поки Росія буде винагороджена за порушення закону шляхом посилення економічних відносин. Тому необхідна суттєва корекція реакції західного світу.

Контрефективне балансування

Спроба отруїти основного опозиційного активіста забороненою хімічною речовиною за два дні до дебатів щодо відносин Європейського Союзу з Росією, які мали відбутися у Берліні, створює виклик для всієї демократичної спільноти. Ви не можете погрожувати Росії пальцем здалеку, а потім брати участь разом з Газпромом у проекті "Північний потік-2".

Будівництво Північного Потоку 2 розбиває енергетичну політику ЄС зсередини. Це робить Європу залежною від поставок російського газу, забезпечуючи фінансову ін'єкцію російським олігархам. Однак найнебезпечнішим є те, що під виглядом економічної співпраці Росія набуває впливу на поведінку одного з найважливіших економічних та політичних партнерів ЄС та НАТО - Німеччини.

Білоруське мементо для Європу

Європа повинна трактувати ситуацію в Білорусі та напад на Олексія Навального як - можливо останнє - мементо. Єдиним раціональним рішенням повинно бути закриття проекту Північного Потоку. Це не лише голос Польщі, німецькі політики на чолі з Норбертом Реттгеном та Фрідріхом Мерцем дотримуються подібної думки.

Білорусь, яка межує з ЄС кордоном у 1270 км, зараз переживає найбільші протести в своїй історії. Ми не можемо стояти склавши руки і не відреагувати на те, що відбувається поруч з нами. Однак міжнародної ізоляції та невизнання режиму Лукашенка недостатньо. Зняття законності з правління не означає постійних змін у системі управління. Єдине, що може змінити ставлення Росії, демонстративно втручаючись у право держав і націй на самовизначення, - це позбавлення її фінансової спроможності реалізовувати проекти, що дозволяють їй тримати Європу в руці.

Північний потік 2 вже коштував Європу занадто дорого, а ставки – тобто безпека, довіра та незалежність ЄС – зростають з кожним роком. Наближається нова ера суперництва великих держав, в якій вирішальне значення матимуть моральні основи політики, протидія корупції та політичний і економічний тиск. Європейське співтовариство знову стикається з великим викликом. Нам потрібна мужність і справжнє керівництво в Європі, а не підкорення агресивним діям Москви. Цей момент збігається з моментом, коли Німеччина головує в Раді ЄС, а Єврокомісію очолює колишній член федерального уряду. Солідарність вимагає від нас діяти тут і зараз. Для всіх нас.

Матеуш Моравецький  

Прем'єр-міністр Республіки Польща

Стаття була опублікована 14 вересня 2020 року в німецькому щоденнику «Frankfurter Allgemeine Zeitung»