W celu świadczenia usług na najwyższym poziomie stosujemy pliki cookies. Korzystanie z naszej witryny oznacza, że będą one zamieszczane w Państwa urządzeniu. W każdym momencie można dokonać zmiany ustawień Państwa przeglądarki. Zobacz politykę cookies.
Powrót

4. Які права і обов'язки в кримінальному провадженні має потерпілий?

У підготовчому провадженні (дізнанні або розслідуванні) потерпілий є стороною - (ст. 299 § 1 КПК)

У судовому розгляді потерпілий може бути стороною, якщо цього вимагатиме –тоді виступає у суді в якості субсидіарного обвинувача (виступає одночасно з прокурором).

Пам'ятай! Внесення обвинувального висновку до суду призводить до того, що потерпілий втрачає статус сторони розгляду. Будучи потерпілим, він може продовжувати діяти, але в обмеженій мірі (наприклад, він не може подати апеляцію на рішення). Для подальшої участі у розгляді на правах сторони потерпілий повинен приєднатися до справи в якості обвинувача.

1) Потерпілий має право, зокрема, на:

  • призначення довіреного представника, який представлятиме його - якщо немає коштів для призначення власного довіреного представника, він може подати заяву про призначення державного довіреного представника. У заяві необхідно належним чином підтвердити, що не в змозі заплатити за призначення довіреного представника «без шкоди для необхідного утримання себе і сім'ї» (див. посилання: Зразки клопотань та заяв)
  • якщо прокурор подасть до суду обвинувальний висновок, потерпілий має право виступати в якості субсидіарного обвинувача - в цьому випадку слід до початку судового процесу на головному засіданні подати заяву про приєднання в якості субсидіарного позивача (див. посилання: Зразки клопотань та заяв)
  • отримання інформації - поліція, прокурор, суд (в залежності від стадії розгляду) зобов'язані інформувати потерпілого / приватного або субсидіарного обвинувача про його права і обов’язки.
  • отримати компенсацію / відшкодування збитку в кримінальному провадженні. Клопотання слід подати не пізніше ніж перед закінчення дослідження доказів у суді. Заяву можна подати у письмовій формі або усно в протокол допиту в поліції або прокуратурі, або в протокол у суді (див. ст. 46 КК і 49а КПК)
  • вказання повнолітньої особи, яка може бути присутньою під час процесуальних дій, наприклад, під час допиту,
  • якщо справа стосується злочину:

(а) за ст. 197 КК (зґвалтування),

(б) ст. 198 КК (доведення до статевих зносин або до інших сексуальних дій, або виконання таких дій, шляхом зловживання відносин залежності або в результаті недоумства або душевної хвороби, відсутності здатності потерпілим усвідомлювати значення вчинку або керувати своєю поведінкою),

(в) ст. 199 КК (доведення до статевих зносин або до інших сексуальних дій, або виконання таких дій, шляхом зловживання відносин залежності або використання критичного положення),

обов’язковими є такі правила допиту:

  1. потерпілого допитують тільки в тому випадку, якщо показання можуть мати важливе значення для вирішення справи, і тільки один раз, якщо не було виявлено важливі обставини, з’ясування яких вимагає повторного допиту;
  2. допит під час підготовчого розгляду завжди здійснюється судом на засіданні за участю експерта-психолога негайно, не пізніше 14 днів з дня надходження клопотання про допит до суду;
  3. допит записується, і на слуханні в суді відтворюється зроблений запис зображення і звуку в ході допиту, і зачитується протокол допиту.
  4. підозрюваний у допиті не бере участі. У ньому беруть участь прокурор, захисник і адвокат потерпілого;
  5. допит проводиться у спеціальній, «дружній» кімнаті;
  6. якщо виникне необхідність повторного допиту потерпілого в якості свідка у зв'язку з виявленням нових обставин, то на його прохання допит проводиться шляхом відеоконференції, коли є обґрунтовані побоювання, що безпосередня присутність обвинуваченого у допиті може впливати на показання потерпілого або чинити негативний вплив на його психологічний стан;
  7. на прохання потерпілого необхідно забезпечити, щоб експерт-психолог був такої ж статі, як і потерпілий, якщо це не ускладнює провадження.
  • якщо потерпілий буде допитаний по справі щодо інших злочинів, ніж зазначені у ст. 197 – 199 КК, він має право вимагати, щоб на момент його допиту суд наказав обвинуваченому залишити зал засідань, якщо потерпілий не хоче давати показань в присутності обвинуваченого, оскільки йому незручно, боїться його. Якщо суд погодиться, потерпілий дає показання за його відсутності. (На етапі досудового провадження зловмисник не бере участі в допиті).
  • право відмовити від дачі показань, якщо потерпілий є особою, близькою для підозрюваного / обвинуваченого. Цим правом можна скористатися, незважаючи на припинення шлюбу або усиновлення (ст. 182 КК): 

Пам’ятай! Відмовитися від дачі показань можна не пізніше, ніж до початку дачі перших показань в судовому розгляді. Раніше подані показання не можуть служити доказом або відтворюватися (ст. 186 КПК).

Це означає, що якщо показання були складені під час досудового провадження, а в ходу судового розгляду до початку свого першого допиту в суді потерпіла особа, яка є близькою особою, відмовилася давати показання, суд не може використовувати показання, складені в ході досудового провадження. Тоді ці показання розглядаються як «неіснуючі». Якщо суд немає інших доказів, зловмисника може бути виправдано.

2. Потерпілий зобов'язаний:

  • з'явитися за кожним викликом поліції або прокурора,
  • пройти огляд і медичне обстеження,
  • вказати адресата для вручення в країні або в іншій державі-члені Європейського Союзу, якщо він там не перебуває (якщо він цього не зробить, лист буде відправлено на останню відому адресу і вважається успішно доставленим, навіть якщо його ніхто не отримає замість адресата)
  • вказати нову адресу, якщо змінилося місце проживання або перебування (якщо цього не зробить, лист буде відправлено на попередню адресу (і вважається успішно доставленим).

Роз’яснення прав та обов'язків потерпілого

{"register":{"columns":[]}}